Агресивна та мирна поведінка в багатоагентних системах у клітинному середовищі

Valentin V. Zavertanyy, Alexander S. Makarenko

Анотація


В агентно-орієнтованому підході виділено консолідацію великої різноманітності моделей. Розроблені моделі багатьох дослідників є однотипними за основними ознаками, проте у сфері складних адаптивних систем таких, як штучні екології незначна відмінність в архітектурі чи різниця значень параметрів можуть відчутно впливати на емерджентні характеристики моделі. Першовідкривачами агентного підходу до штучних екосистем Робертом Акстелом і Робертом Аксельродом зазначено, що наявна множина багатоагентних моделей потребує впровадження технік та методик, що дозволять узагальнити їх результати. Подано модель, що є реплікацією уже існуючої і подібної до класичних моделей штучного життя у клітинному просторі. Досліджено залежність агресивної та мирної поведінки від кількості ресурсу, що надходить до системи. Порівняно результати поточної моделі-реплікації та її прототипу, запропонованого Акстелом та Аксельродом у методі "стикування моделей".

 


Ключові слова


штучне життя;багатоагентність;нейроеволюція;хижак-жертва

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Epstein Joshua M. Growing artificial societies: social science from the bottom up /Epstein, Joshua M.; Axtell Robert, Brookings Institution Press, 1996. — 307 p.

Packard N. Intrinsic adaptation in a simple model for evolution. In: C.G. Langton (ed.): Artificial life, Redwood City, Addison-Wesley, CA, 1989. — P. 141–155.

Burtsev M.S. Artificial Life Meets Anthropology: A Case of Aggression in Primitive Societies. In: M. Capcarrere et al. (Eds.): ECAL 2005, LNAI, 3630 (2005). — P. 655–664.

Yaeger L. Computational Genetics, Physiology, Learning, Vision, and Behavior or PolyWord: Life in a New Context. In Langton, C. G. (ed.): Artificial Life III. Addison-Wesley, 1994. — P. 263–298.

Burtsev M., Turchin P. Evolution of Cooperative Strategies From First Principles. Nature 2006, 440. — P. 1041–1044.

Gras R., Golestani A., Hendry A.P., Cristescu M.E. (2015) Speciation without Pre-Defined Fitness Functions. PLoS ONE 10(9): e0137838. doi: 10.1371/journal. pone.0137838.

Burtsev M.S. (2004). Tracking the Trajectories of Evolution. Artificial Life / M.S. Burtsev. — V. 10. 4. — P. 397–411.

Bousquet F., Le Page C. (2004). Multi-agent simulations and ecosystem management: a review. Ecol. Modelling 176. — P. 313–332.

Axtell R. Aligning Simulation Models: A Case Study and Results / R. Axtell, R. Axelrod, J. Epstein, M. Cohen // Computational and Mathematical Organization Theory. — 1996. — 1. — P. 123–141.

Axelrod R. The Dissemination of Culture: A Model with Local Convergence and Global. Polarization / R. Axelrod // The Journal of Conflict Resolution. — Apr., 1997. — Volume 41, Issue 2. — P. 203–226.

D’Ambrosio D.B .Generative encoding for multiagent learning. In Proceedings of the Genetic and Evolutionary Computation Conference / D.B. D’Ambrosio, K.O. Stanley. — New York: ACM Press: ISBN: 978-1-60558-130-9. doi: 10.1145/1389095. 1389256.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Epstein Joshua M. Growing artificial societies: social science from the bottom up /Epstein, Joshua M.; Axtell Robert, Brookings Institution Press, 1996. — 307 p.

2. Packard N. Intrinsic adaptation in a simple model for evolution. In: C.G. Langton (ed.): Artificial life, Redwood City, Addison-Wesley, CA, 1989. — P. 141–155.

3. Burtsev M.S. Artificial Life Meets Anthropology: A Case of Aggression in Primitive Societies. In: M. Capcarrere et al. (Eds.): ECAL 2005, LNAI, 3630 (2005). — P. 655–664.

4. Yaeger L. Computational Genetics, Physiology, Learning, Vision, and Behavior or PolyWord: Life in a New Context. In Langton, C. G. (ed.): Artificial Life III. Addison-Wesley, 1994. — P. 263–298.

5. Burtsev M., Turchin P. Evolution of Cooperative Strategies From First Principles. Nature 2006, 440. — P. 1041–1044.

6. Gras R., Golestani A., Hendry A.P., Cristescu M.E. (2015) Speciation without Pre-Defined Fitness Functions. PLoS ONE 10(9): e0137838. doi: 10.1371/journal. pone.0137838.

7. Burtsev M.S. (2004). Tracking the Trajectories of Evolution. Artificial Life / M.S. Burtsev. — V. 10. 4. — P. 397–411.

8. Bousquet F., Le Page C. (2004). Multi-agent simulations and ecosystem management: a review. Ecol. Modelling 176. — P. 313–332.

 

9. Axtell R. Aligning Simulation Models: A Case Study and Results / R. Axtell, R. Axelrod, J. Epstein, M. Cohen // Computational and Mathematical Organization Theory. — 1996. — 1. — P. 123–141.

10. Axelrod R. The Dissemination of Culture: A Model with Local Convergence and Global. Polarization / R. Axelrod // The Journal of Conflict Resolution. — Apr., 1997. — Volume 41, Issue 2. — P. 203–226.

11. D’Ambrosio D.B .Generative encoding for multiagent learning. In Proceedings of the Genetic and Evolutionary Computation Conference / D.B. D’Ambrosio, K.O. Stanley. — New York: ACM Press: ISBN: 978-1-60558-130-9. doi: 10.1145/1389095. 1389256.





DOI: https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2016.2.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.