Міри внутрішньої та зовнішньої інформації (на прикладі ймовірнісних ситуацій невизначеності). Частина ІІІ

М. М. Diduk

Анотація


Запропоновано спосіб виміру інтенсивності перетворення обмеження розмаїтості, заснований на новому понятті ситуації омани. Розглянуто перетворення колапс ситуації невизначеності. Показано, що це перетворення може здійснюватися в два способи: внутрішній і зовнішній. Внутрішній спосіб колапсу ситуації зв'язаний з настанням (у даній ситуації) випадкової події або зі свідомим вибором. Зовнішній же спосіб являє собою крайній окремий випадок перетворення обмеження розмаїтості. На прикладі колапсу ситуації показана можливість перетворення зовнішньої інформації у внутрішню. Розглянуто міри внутрішньої і зовнішньої взаємної інформації і вирішено питання про те, з яким перетворенням ситуацій невизначеності зв'язана остання (зовнішня) міра. Уведено нове поняття інформаційного каналу і показано, що інформаційні канали є невід'ємними учасниками всіх процесів, що відбуваються в Природі.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Дидук Н.Н. Меры внутренней и внешней информации (на примере вероятностных ситуаций неопределенности). Часть I // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2012. — № 3 — С. 107–124.

Дидук Н.Н. Меры внутренней и внешней информации (на примере вероятностных ситуаций неопределенности). Часть II // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2012. — № — С. 94–110.

Дидук Н.Н. Прообразы пространств неопределенности. Простые подпространства // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2005. — № 1 — С. 127–142.

Фано Р. Передача информации. Статистическая теория связи. — М.: Мир, 1965. — 440 с.

Галлагер Р. Теория информации и надежная связь. — М.: Советское радио, 1974. — 720 с.

Чисар И., Кёрнер Я. Теория информации. — М.: Мир, 1985. — 400 с.

Стратонович Р.Л. Теория информации. — М.: Советское радио, 1975. — 424 с.

Винер Н. Кибернетика и общество (The Human use of Human Beings). — М.: ИЛ, 1958. — 200 с.

Вайнберг С. Первые три минуты. Современный взгляд на происхождение Вселенной. — М.: Энергоиздат, 1981. — 208 с.

Нарликар Дж. Неистовая Вселенная. — М.: Мир, 1985. — 256 с.

Новиков И.Д. Как взорвалась Вселенная. — М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988. — 176 с.

Хокинг С. Краткая история времени. От Большого Взрыва до черных дыр. — Санкт-Петербург: Амфора, 2003. — 270 с.

Хокинг С., Млодинов Л. Кратчайшая история времени. — Санкт-Петербург: Амфора, 2007. — 180 с.

Словарь по кибернетике. — Киев: Гл. ред. УСЭ, 1979. — 624 с.

Энциклопедия кибернетики. — Киев: Гл. ред. УСЭ, 1974. Том 1. — 608 с. Том 2. — 624 с.

Дидук Н.Н. Информационные каналы как развитие представлений о каналах связи // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2007. — № 1. — С. 129–141.

Дидук Н.Н. Пространства неопределенности и изоморфизм // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2002. — № 4. — С. 128–143.

Дидук Н.Н. Пространства неопределенности. Энтропия и теорема кодирования // Кибернетика. — 1984. — № 2. — С. 69–73.


Пристатейна бібліографія ГОСТ




Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.